- прогульник
- -а, ч.Той, хто не з'являється на роботу, пропускає навчання і т. ін. без поважної причини, робить прогули.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прогульник
Смотреть что такое "прогульник" в других словарях:
прогульник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
прогульниця — і. Жін. до прогульник … Український тлумачний словник
